пʼятниця, 2 травня 2014 р.

Завдання №2, №3

 751. 3)
752. 4)
753. 3)
754. 2)
755. 2)
756. 1)
757. 1)
758. 3)
759. 3)
760. 1)
761. 3)
762. 1)
763. 2)
764. 3)
765. 2)
766. 2)
767. 2)
768. 1)
769. 2)
770. 2)
771. 4)
772. 1)
773. 4)
774. 2)
775. 1)
776. 4)
777. 1)
778. 2)
779. 1)
780. 1)
781. 2)
782. 2)
783. 64)
784. 5)
785. 4)
786. 0)
787. 4)
788. 2)
789. 2)
790. 0)
701. 0)
792. 2)
793. 3)
794. 3)
795. 2)
796. 2)
797. 3)
798. 1)
799. 2)
800. 4)

пʼятниця, 1 березня 2013 р.

Пошково-дослідницька робота



                                             Пошуково-дослідницька робота на тему
                                                       Парова машина та її цикли

План:

1. Визначення

2. Історія 

3.Сучасні моделі

4.ККД

5.Висновки

6.Джерела

1.Парова машина— тепловий поршневий двигун зовнішнього згорання, в якому потенціальна енергія водяної пари, котра надходить під тиском з парового котла, перетворюється в механічну роботу.

 2. Трохи про історію
Першим паровим двигуном прийнято рахувати теплову машину Томаса Севері.
Англічанин у 1698 році змонтував машину яка завдяки  різниці атмосферного тиску та тиску у резервуарі викачувала воду з глибини не більше 10 м (зрозуміло чому).      
Працювала вона завдяки тому, що резервуар наповнювався парою , згодом зовнішня поверхня резервуару охолоджувалася водою і завдяки тому пара конденсувалася...тиск у посудині ставав менший за атмосферний тому вода яка знаходилась у шахті перекачувалась у резервуар..звідти вона виводилась спеціальною трубкою.
Цю машину наврядчи можна назвати справжнім двигуном у сучасному розумінні цього слова, бо більшість роботи виконувалася  людьми (відкривання та закривання різноманітних клапанів, охолодження резервуару)

3. У "сучасних" парових двигунів звісно цикли роботи сутттєво відрізняються.
Звісно і ККД (про який  мова піде пізніше) більший через суттєві різниці у технологіях.
Розбирати будемо на прикладі парової машини подвійної дії.
У кожну частину циліндра(з одного боку від поршня та з іншого) почергово подається пара(під тиском), що заставляє його рухатись. Поршень зкріплений за допомогою деяких простих механізмів з валом (або чимось що може обертатись), тобто енергія передається наприклад колесу, тобто перетворюється у кінетичну енергію обертового руху тим самим дозволяючи рухатись наприклад паровозу чи пароплаву. Під номером 8-золотник саме він керує розподілом пари...він в свою чергу прикріплений до колеса тому працює чітко з такою самою частотою і в потрібний момент відкриває правильний отвір..відпрацьована пара виходить в атмосферу або у вдосконалених версіях двигуна у конденсатор.
 
1.поршень
2.шток
3.повзун
4.шатун
5.кривошип
6.вал
7.маховик
8.золотник
9.відцентровий регулятор

4.ККД 
η=dA/dQ
 
Його  будемо шукати на прикладі зичайного парового двигуна. 
З кількістю теплоти яку ми затрачаємо все зрозуміло і вона дорівнює r*m
r-питома теплота згоряння палива
m-його маса

Робота яку виконує двигун по наданню потенціальної енергії воді, яку він викачує з шахти, чи робота яку він виконує аби надати автомобілю швидкість-це корисна робота..
A12=p1(v2-v1);
A23=p1v2(1-v2/v3)^G-1)/G-1
A34=P2(v1-v3)
A41=0; G=гама
Якщо підставити числа, то макисимальний результат сягатиме 60 відсотків..залежно від конструкції двигуна.
Найпростіший паровий двигун має ККД 1-8 %.Той який має конденсатор до 25%.
теплова електростанція  до 42%.Парогазові установки з комбінованим циклом, в яких спочатку енергія палива використовується для приводу газової турбіни, а потім для парової можуть мати ККД до 60%.
5. Висновок
Отже чим більша температура робочого тіла (газу) тим більша може бути потужність двигуна.
На мою думку коеффіцієнт корисної дії двигуна можна було б покращити завдяки зменшенню сил опору, зменшенню кількості втрат які існують завдяки недосконалості конструкцій та механізмів.
Та в будь-якому випадку найбільший ККД лише у тих двигунів, які працюють за циклом Карно.
6.джерела
1)http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0 
2)http://teplmash.narod.ru/parmash.htm

3)Книжки, знання, голова)